Досліджено взаємовплив природи та концентрації фонових електролітів, диполярних розчинників, кислотності середовища, температури на конформаційний стан полікатіонів з четвертинними амонійними групами. Встановлено параметри даних факторів, що сприяють найбільш вигідному геометричному розташуванню макромолекул флокулянту на поверхні сульфокатіоніту. Вперше досліджено вплив організованого середовища в системі водонафтова емульсія - сильнокислотний катіоніт, модифікований полімерним катіоним поліелектролітом на дрібнодисперсні нафтові частинки емульсій у міжфазних межових шарах порових каналів міжгранульного простору коалесціюючого елемента. Методом голографічної інтерферометрії з застосуванням електродіалізу вперше визначено наявність розташування на поверхні сильнокислотного катіоніту адсорбційно закріплених фрагментів поліелектроліту. Розроблено математичну модель поводження нафтових частинок у поровому каналі міжгранульного простору коалесціюючого елемента, визначено умови реалізацї процесу коалесценції, знайдено оптимальні геометричні розміри коалесціюючого елемента для розділення водонафтових емульсій та визначено залежність його очисної здатності від дисперсного складу та характеристик водонафтових емульсій.

Розглянуто фактори побутових і промислових пожежних небезпек. Подано основні типи та будову ручних і пересувних засобів пожежогасіння, умови оснащення й їх безпечного використання на об'єктах господарювання. Наведено основні засади культури пожежної безпеки людства як невід'ємного атрибуту його безпечної життєдіяльності, забезпечення дієздатності людини за використання ручних і пересувних засобів пожежогасіння.

Висвітлено проблему формування та реалізації державної інноваційної політики, сприятливої для розвитку внутрішнього ринку праці, підвищення ефективності виробництва, продуктивної зайнятості населення. Обгрунтовано взаємозв'язок суспільно-економічних процесів та інтенсифікації виробництва за умов науково-технічного прогресу. Обгрунтовано зв'язок між поняттями "праця", "професія" і "професіоналізм", визначено структурно-змістові аспекти розвитку професіоналізму кваліфікованих робітників високотехнологічного виробництва. Проаналізовано причини виникнення небезпечних виробничих ситуацій, визначено шляхи запобігання ним. Розкрито сучасний стан професійного навчання безробітних за умов сучасного ринку праці, визначено його місце в системі безперервної освіти. Проаналізовано теоретико-методологічні проблеми та виявлено провідні дидактичні концепції, реалізація яких сприятиме розвитку освітньої системи. Розкрито особливості та організаційно-педагогічні умови професійного навчання безробітних за умов високотехнологічного виробництва.

Зроблено аналіз педагогічних умов виховання культури безпеки професійної діяльності в учнів та студентів вітчизняних закладів освіти. Сформульовано зміст, методи, методологічні підходи та критерії формування культури безпеки професійної діяльності, що визначально залежить від рівня розробленості теоретичних та методичних основ освітнього напряму "педагогіка безпеки".

Проанализированы педагогические условия воспитания культуры безопасности профессиональной деятельности у учащихся и студентов отечественных образовательных заведений. Сформулированы содержание, методы, методологические подходы и критерии формирования культуры безопасности профессиональной деятельности, которая изначально зависит от уровня разработки теоретических и методических основ образовательного направления "педагогика безопасности".

The pedagogical conditions analyzed of safety culture education of the professional activity among pupils and students of the educational institutions. The content, methods, methodological approaches and forming criteria of the safety culture of professional activity, which depends on the level of elaboration of the theoretical and methodical foundations of the educational direction “pedagogy of safety” are formulated.

Обгрунтовано концептуальні засади проектного навчання в закладах професійної (професійно-технічної) освіти для застосування проектних технологій у професійній підготовці майбутніх кваліфікованих робітників. Зазначено про відсутність фундаментальних робіт із цієї тематики в науково-педагогічному вітчизняному просторі. Наведено основні документи нормативно-правової бази, на яких грунтується розроблена концепція. Визначено дефініції: проектне професійне навчання у закладах професійної (професійно-технічної) освіти", "методичні засади розроблення проектних технологій". Виокремлено важливі для концепції проектного професійного навчання в закладах професійної (професійно-технічної) освіти ідеї. Сформульовано мету проектного професійного навчання в закладах професійної (професійно-технічної) освіти, що полягає у всебічному розвитку майбутніх кваліфікованих робітників, вихованні їх відповідальними громадянами, формуванні в них комплексу компетентностей (загально професійних, ключових і професійних) для забезпечення їхньої мобільності та спроможності до працевлаштування на ринку праці. Наведено відповідні організаційно-педагогічні завдання, через розв'язання яких досягається ця мета. Виокремлено основні методологічні підходи (системний, діяльнісний, процесний, інтегрований, особистісно-розвивальний, компетентнісний, технологічний, суб'єктно-продуктивний і контекстний) та дидактичні принципи (спрямованості навчання на комплексне розв'язання завдань навчання, виховання і загального розвитку учнів; поєднання навчання з продуктивною працею учнів; поєднання різних методів і засобів, а також різних форм організації навчання, залежно від завдань і змісту навчання; соціокультурної відповідності; позитивної мотивації і сприятливого емоційного клімату; поєднання індивідуальних і колективних форм навчання; особистісного цілепокладання; продуктивності навчання; освітньої рефлексії), на яких грунтується проектне навчання в закладах професійної (професійно-технічної) освіти. Охарактеризовано види проектних технологій: інформаційні (веб-квести), дослідницькі, практико-орієнтовані, соціальні та творчі. Сформульовано педагогічні умови розроблення проектних технологій для професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників. Наведено пропозиції, необхідні для реалізації концептуальних положень проектного професійного навчання у закладах професійної (професійно-технічної) освіти.

Наведено матеріали для проведення тренінгів з учнями закладів професійної (професійно-технічної) освіти, спрямованих на розвиток у них знань, умінь і навичок проектної діяльності. Запропоновано тренінги ''Знайомство з навчальним проектом'', ''Як визначити проблему проекту та шляхи її розв'язання?'', ''Як планувати життєвий цикл проекту?'', ''Як здійснювати роботу над проектом?'', ''Як презентувати проект?'' та ''Як оцінити результати проекту?''.

Розкрито теоретичні та методичні основи формування культури безпеки професійної діяльності (КБПД) у майбутніх кваліфікованих робітників будівельного профілю (БП). Охарактеризовано суть і структуру КБПД будівельників. Наведено авторську концепцію формування КБПД у майбутніх кваліфікованих робітників БП. Обгрунтовано методологічні підходи, модель і методичну систему, що забезпечують зазначений процес. Запропоновано форми, методи, інтерактивні технології та засоби формування КБПД у закладах професійної (професійно-технічної) освіти БП. Представлено навчально-методичний комплекс авторського курсу "Культура безпеки професійної діяльності будівельників".

Висвітлено організацію професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників в умовах дуальної форми здобуття освіти. Наведено нормативні документи, що регламентують упровадження елементів дуальної форми навчання в професійну підготовку майбутніх кваліфікованих робітників. Представлено зарубіжний досвід дуальної системи професійної освіти і навчання. Розкрито її особливості, характерні для вітчизняних закладів професійної (професійно-технічної) освіти. Запропоновано методику організації професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників у закладах професійної (професійно-технічної) освіти на модульно- компетентнісній основі, охарактеризовано діагностувальний інструментарій навчальних досягнень учнів в умовах дуальної форми навчання.

Проаналізовано можливості дуальної форми здобуття освіти як способу реалізації навчання на засадах продуктивної діяльності майбутніх кваліфікованих робітників для поліпшення якості та посилення практико орієнтованості їх професійної підготовки. Підкреслено, що у вітчизняному науково-педагогічному просторі відбувається накопичення інформації щодо впровадження елементів дуальної форми навчання в професійну підготовку майбутніх кваліфікованих робітників, а тому активно досліджуються питання актуальності, доцільності, перспективності та необхідності його запровадження. Зазначено, що важливість застосування дуальної форми здобуття освіти полягає у: створенні реальних виробничих ситуацій; співпраці учнів із досвідченими наставниками з підприємств; прояві учнями самостійності та ініціативності на робочому місці; долучені учнів до професійної культури та усвідомленні ними професійної ідентичності; можливості поповнення кадрового складу підприємств молодими робітниками відповідної кваліфікації; посиленні практичної складової системи професійної (професійно-технічної) освіти тощо. Охарактеризовано особливості навчання на засадах продуктивної діяльності (work-based learning) та його основні види: досвід роботи (work experience); стажування (traineeship); наставництво (work-shadowing); менторство (mentoring рідше mentorship); учнівство (apprenticeship); кооперативне навчання (co-operative); навчання через партнерство (partnership); виробнича практика/навчання (internship чи work-placement). Показано можливості для реалізації навчання на засадах продуктивної діяльності (work-based learning) через упровадження таких елементів дуальної освіти, як: тривимірне призначення системи професійної освіти (економічні, соціальні, індивідуальні цілі); професійне навчання здійснюється в партнерстві між урядом і бізнес-спільнотою; багатоканальне фінансування; соціальне визнання професійної освіти; підготовка мобільних робітничих кадрів; навчання в реальних умовах робітничого середовища; систематичне підвищення кваліфікації педагогічних працівників навчальних закладів і наставників, інструкторів із підприємств; кодифікація стандартів професійної освіти; універсальність та оптимальний зміст стандартів; різноманітні додаткові програми для навчання за дуальною формою; організаційний, науковий і методичний супровід професійної освіти.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч471.20

Шифр НБУВ: Ж74078 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Необхідність оновлення сучасної системи професійної освіти (ПО) та запровадження у зв'язку з цим дуальної форми навчання (ДФН) у закладах ПО (ЗПО) актуалізують розвиток у них соціального партнерства. Це зумовлює пошук інноваційних підходів, методів, технологій і механізмів забезпечення даного процесу. Мета роботи - розгляд суті та структури технології розвитку соціального партнерства в ЗПО в умовах ДФН, змісту її етапів для успішного й ефективного її використання. Методи: теоретичні (аналіз, синтез - для визначення та обгрунтування складників технології розвитку соціального партнерства; узагальнення - для формулювання висновків дослідження; моделювання - для визначення послідовності етапів технології розвитку соціального партнерства); емпіричні (праксиметричні (вивчення та аналіз педагогічного досвіду, робочих планів, програм підготовки майбутніх кваліфікованих робітників за ДФН - для виявлення повноважень і функцій усіх суб'єктів системи соціального партнерства ЗПО в умовах ДФН); опитувально-діагностичні (бесіди з педагогічними працівниками ЗПО та роботодавцями - для визначення особливостей розвитку соціального партнерства ЗПО в умовах ДФН). Розроблено технологію розвитку соціального партнерства в ЗПО в умовах ДФН, що є сукупністю поетапно здійснюваних заходів, процедур, методів, котра забезпечує ефективну взаємодію ЗПО з органами виконавчої влади, об'єднаннями роботодавців, профспілок, підприємствами різних форм власності та підпорядкування, установами служби зайнятості та надає можливість максимально узгодити їхні спільні інтереси. Вона містить структурні складники (концептуально-цільовий, змістово-технологічний і мотиваційно-результативний) і реалізується в 4 етапи (стратегічно-планувальний, організаційно-виконавчий, контрольно-координувальний і мотиваційно-стимулювальний). Встановлено, що визначені структурні складники запропонованої технології уможливлюють її життєвий цикл і подальше перетворення. Її ефективне запровадження у ЗПО сприятиме взаємовигідній продуктивній діяльності суб'єктів системи соціального партнерства, спрямованої на ефективний розвиток ПО, а саме: зміцненню зв'язків між закладами відповідного профілю та соціальними групами цієї професійної спільноти; гнучкості їхнього освітнього процесу та його швидкому реагуванню на вимоги роботодавців; спрощеній адаптації випускників закладів до умов виробництва.

Досліджено теоретичні та методичні основи формування культури безпеки професійної діяльності в майбутніх кваліфікованих робітників будівельного профілю. Визначено суть і структуру поняття "культура безпеки професійної діяльності майбутнього кваліфікованого робітника будівельного профілю". Обгрунтовано концепцію та методологічні підходи до її формування. Розроблено модель і методичну систему, визначено критерії, показники та рівні сформованості культури безпеки професійної діяльності в майбутніх кваліфікованих робітників будівельного профілю. Узагальнено експериментальні дані, які доводять правомірність висновків щодо результативності методичної системи, що грунтується на теоретичних і методичних основах формування культури безпеки професійної діяльності у майбутніх кваліфікованих робітників будівельного профілю. Результати дослідження впроваджено у практику роботи закладів професійної (професійно-технічної) освіти, в яких здійснюється підготовка майбутніх кваліфікованих робітників будівельного профілю.

На тлі реформування професійної освіти, що наразі відбувається в Україні, все більше загострюються проблеми, котрі суттєво впливають на якість підготовки майбутніх фахівців у закладах професійної (професійно-технічної) освіти. Наблизитися до їхнього розв'язання надає можливість упровадження дуальної форми (ДФ) навчання в означених закладах. Однак успішність цього процесу цілком залежить від участі в ньому соціальних партнерів - представників підприємств, на базі яких здійснюється професійне навчання майбутніх кваліфікованих робітників в умовах ДФ здобуття освіти. З огляду на це постала необхідність у розробленні дорожньої карти (ДК) для роботодавців з упровадження ДФ здобуття освіти. Мета роботи - розгляд етапів, відповідних їм заходів і процедур ДК для роботодавців з упровадження ДФ здобуття освіти, що сприятиме заохоченню представників суб'єктів господарювання до участі в цьому процесі. Методи: теоретичні (аналіз, синтез - для виокремлення відповідних заходів і процедур на кожному етапі ДК; узагальнення - для формулювання висновків дослідження; моделювання - для визначення логіки побудови етапів ДК); емпіричні (праксиметричні (вивчення та аналіз досвіду професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників в умовах ДФ навчання, нормативних документів - для виявлення обов'язків і функцій здобувачів, педагогічних працівників і представників підприємств, які є суб'єктами освітнього процесу в умовах ДФ навчання); опитувально-діагностичні (бесіди з педагогічними працівниками та роботодавцями - для визначення особливостей організації професійного навчання здобувачів професійної (професійно-технічної) освіти на виробництві в умовах ДФ навчання). Створено принципом Д. Шухарта та містить основні заходи та процедури, котрі доцільно здійснювати на кожному з чотирьох етапів її реалізації (планування, виконання, контролю та коригування), а також їхніх можливих виконавців. Зроблено висновки, що використання роботодавцями означеної ДК надасть їм можливість під час запровадження практичної підготовки здобувачів професійної (професійно-технічної) освіти за ДФ врахувати її організаційні та методичні особливості та якісно управляти цим процесом.

Зазначено, що необхідність усвідомлення кожним важливості реалізації стратегії збалансованого розвитку суспільства, одним із інструментів якої є дуальна форма здобуття освіти, зумовлює її цілеспрямовану організацію в закладах професійної (професійно-технічної) освіти (П(ПТ)О) та доцільність і своєчасність розроблення науково обгрунтованої методичної системи професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників з елементами дуальної форми навчання (ДФН). Мета роботи - розгляд суті та структури методичної системи професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників з елементами ДФН, змістового наповнення її складників для успішного й ефективного впровадження цієї системи в закладах П(ПТ)О. Методи: теоретичні (аналіз, синтез - для визначення та обгрунтування складників методичної системи професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників з елементами ДФН; узагальнення - для формулювання висновків дослідження; моделювання - для визначення взаємозв'язків між складниками системи); емпіричні (праксиметричні (вивчення та аналіз педагогічного досвіду, робочих планів, програм підготовки майбутніх кваліфікованих робітників за ДФН - для виявлення особливостей освітнього процесу закладів П(ПТ)О в умовах ДФН); опитувально-діагностичні (бесіди з педагогічними працівниками закладів професійної освіти та роботодавцями - для визначення змістового наповнення складників методичної системи професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників з елементами ДФН). Розроблено методичну систему професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників з елементами ДФН, що є динамічною відкритою системою й охоплює взаємопов'язані складники (учні, педагогічні працівники, соціальні партнери, цілі, зміст, засоби педагогічної взаємодії, діагностування й оцінювання, перспективні можливості для оновлення методичної системи). Встановлено, що визначені структурні складники запропонованої методичної системи уможливлюють її життєвий цикл і подальші трансформації. Впровадження розробленої методичної системи професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників з елементами ДФН у закладах П(ПТ)О сприятиме: успішному запровадженню ДФН; чіткому усвідомленню всіма суб'єктами освітнього процесу суті, змісту та особливостей професійної підготовки кваліфікованих робітників в умовах ДФН, а також узгодженості їхніх дій; підвищенню рівня професійних компетентностей здобувачів освіти, необхідних для діяльності за фахом, їхньої конкурентоздатності на ринку праці та скороченню періоду адаптації випускників цих закладів на першому робочому місці.

Актуальність зумовлена необхідністю вивчення європейського досвіду дотримання якості професійної освіти та навчання для успішного запровадження в Україні системи забезпечення якості професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників в умовах дуальної освіти. Мета роботи - проаналізувати систему якості професійної освіти та навчання країн ЄС для формулювання рекомендацій щодо її адаптації у вітчизняній системі професійної освіти, зокрема в умовах дуальної форми навчання (ДФН), для забезпечення її якості та запозичення найбільш успішних зарубіжних освітніх практик. Методи: аналіз, синтез, узагальнення - для вивчення нормативно-правових документів, наукової літератури; структурно-функціональний аналіз - для визначення організаційних і змістових особливостей функціонування системи забезпечення якості професійної освіти та навчання країн ЄС; структурно-логічний аналіз - для виокремлення перспективних напрямів розвитку системи забезпечення якості дуальної форми професійної освіти України; порівняльний (компаративний) аналіз - для виявлення спільних і відмінних рис у системах забезпечення якості дуальної освіти країн ЄС та України; узагальнення - для формулювання висновків дослідження. На підставі аналізу особливостей і механізмів функціонування європейської системи професійної освіти та навчання, а також принципів та інструментів забезпечення її якості сформульовано рекомендації щодо адаптації та запозичення найбільш успішних зарубіжних освітніх практик до вітчизняної професійної освіти, зокрема професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників в умовах ДФН. За результатами аналізу особливостей і механізмів функціонування європейської системи професійної освіти та навчання, а також принципів та інструментів забезпечення її якості та з метою покращання професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників в умовах ДФН сформульовано рекомендації щодо необхідності: розроблення нормативних документів для чіткого розподілу обов'язків між усіма суб'єктами системи професійної освіти та їхнього злагодженого функціонування, використання європейської методології забезпечення її якості, збільшення інвестицій у підготовку педагогічних працівників закладів професійної освіти та наставників для здобувачів на підприємствах, співпраці закладів професійної освіти та роботодавців і розвитку регіональних мереж соціальних партнерів за принципом консенсусу, посилення автономії та незалежності закладів професійної освіти для активізації кооперації між ними, швидкого реагування на запити роботодавців, змін та оновлення освітніх програм.